Ваш підліток потребує психолога?

Дослідження показують: близько 5–6 % підлітків в Україні мають симптоми депресії. І водночас майже 60 % з них кажуть, що їм не вистачає підтримки батьків. Окрім депресії є багато різних підводних каменюк, які підстерігають підлітка на дорозі в доросле життя. І перш за все саме в родині є простір, де можна щось змінити, щоб підліток відчував себе комфортніше. І для цього потрібні не чарівні методики, а щирість і готовність батьків вчитися новому способу бути поруч.

Я не «ремонтую» підлітків окремо від батьків. Бо вірю, що головний ресурс завжди у батьків. Саме вони можуть відновити довіру, близькість і навчитися розмовляти з дитиною так, щоб бути почутими. Моє завдання — дати їм для цього інструменти.

Чому разом?

Зазвичай саме батьки приводять підлітка до психолога, коли відчувають, що стосунки у родині дають тріщину. Якщо працювати тільки з дитиною, зміни залишаться на рівні її особистого досвіду. А от коли включаються і батьки — з’являється шанс змінити саму динаміку в сім’ї. Це не завжди просто, але саме так підліток бачить: його чують, його проблеми важливі і для дорослих теж.

Що може піти не так, якщо підліток сам?

— психолог не бачить повної картини, бо сімейний контекст лишається за кадром; — батьки можуть дистанціюватися ще більше, думаючи «це проблема дитини, хай психолог розбирається»; — підлітку складніше втілювати зміни, якщо вдома нічого не змінюється.

А коли краще окремо?

Є ситуації, де підліток має мати свій простір: розмова про інтимні теми, булінг, досвід насильства. Є і випадки, коли батькам краще не бути на зустрічах: наприклад, якщо вони самі є джерелом травми. Тут ми працюємо обережно, з дотриманням безпеки і кордонів, але в таких випадках необхідний мультипідхід, із залученням терапевта, психіатра, іноді нутріциолога та інших спеціалістів. В будь-якому випадку, зворотній зв'язок родині має надаватися в такий спосіб, щоб це не зашкодило інтересам підлітка.

Юридично підліток вважається дорослим 18 років. Але вже з 16 років багато хто може ходити на терапію самостійно. Все залежить від зрілості, теми запиту і домовленості, це дуже індивідуальний момент.

Я завжди кажу батькам: я не заміню вас у житті вашої дитини. Але можу показати інший шлях до діалогу, вам варто тільки довіритись собі і своєму підлітку. Якщо вам здається, що зв’язок втрачений — звертайтесь. Ми разом його відновимо.

Запис на консультацію — у директ.