Є гравці, які через помилку починають постійно себе картати. Партнери такі теж є. Але якщо партнера в паделі можна здихатись (з партнером по життю теж можна розійтися), то розлучитися зі своїм внутрішнім критиком — задача архіскладна.

Співчуття не схоже на те, чого нас учили. Багатьом здається, що якщо не пожаліти себе як слід, не «поплакати над долею», то це буде жорстокість до себе. Але це хибна логіка.

Сценарії стають коротшими, мова — прямішою, сцени — більш спрощеними, часто с повторюваними емоціями та розжовуванням того, що відбувається на екрані. Це означає, що ті, хто продукують контент, розуміють, що глядач присутній лише частково, і його потрібно «повертати до основного екрану» кожні кілька секунд.

Під час останньої сесії з однією моєю клієнткою, яка буквально поховала себе під нестерпним для неї тягарем нав’язаних їй мисленнєвих конструкцій і всіляких попередніх діагнозів, мені захотілося спитати: «А що, як з вами усе гаразд?» І знаєте що? Я спитала.

Майндфулнес іноді сприймається як щось складне та пов’язане виключно з медитацією. Але насправді це про відчуття моменту — про те, щоб...

Медитація — це не швидке рішення. Усвідомленість себе в моменті часу — це процес, це спосіб життя.