Сутність практик майндфулнес
- Olga Tsisarenko
- 6 лют.
- Читати 2 хв
Оновлено: 10 лют.
Медитація, заснована на майндфулнес, насправді може змінити те, як ми використовуємо свій мозок.
Зазвичай ми реагуємо на нові стимули та досвід автоматично, виходячи з того, як вони можуть на нас вплинути. Затор на дорозі — це не просто машини, це проблема, яка змусить нас запізнитися на вечерю. Тож, коли перед нами з’являється червоний ланцюг стоп-сигналів, ми починаємо нервувати. Розкидані у передпокої кросівки — це не просто взуття, а нериємна перешкода. Тож коли ми перечіплюємося через них, ми сердимося на того, хто їх розкидав. Іншими словами, ми не просто сприймаємо ситуацію — ми її оцінюємо, а потім реагуємо, не замислюючись (забита дорога = додаткові хвилини у машині = роздратування).
Втім, сенс медитації не в тому, щоб позбавити тебе емоційних реакцій на події у твоєму житті, а в тому, щоб навчитися не реагувати автоматично, за звичкою. Кожна ситуація, якщо замислитися, є запрошенням відреагувати певним чином, але майндфулнес дає тобі змогу самій вирішити, як саме відповісти. Чи означає потік машин у заторі, що ти неодмінно маєш нервуватися? Чи, можливо, ці зайві 10 хвилин можна сприйняти як нагоду послухати улюблений подкаст?
Не має значення, хороший чи поганий досвід; майндфулнес нагадує тобі, що саме ти керуєш своєю реакцією.

Медитація — це не швидке рішення. Усвідомленість себе в моменті часу — це процес, це спосіб життя.
Практики майндфуллнес допомагають напрацювати кілька корисних прийомів для повсякденного життя — наприклад, робити кілька повільних, усвідомлених вдихів, щоб повернути увагу до теперішнього моменту, або зосереджуватися на одному зі своїх відчуттів. І не дратуватися, коли розум починає блукати.
Зупинити потік думок — це все одно, що зупинити хвилі в океані. Набагато продуктивніше просто спостерігати за ними, не дозволяючи їм тебе захопити, і спробувати відчути спокій, який існує під поверхнею.
Тренуючи себе залишатися зосередженою під час вправ, ми можемо навчитися бути присутніми в моменті і позамедитацією. І відкрити, наприклад, що кожен день сповнений деталей — вітерець на шкірі, відблиски світла на траві, сміх дитини. І якщо ми хочемо розтягнути час, нам достатньо просто все це помічати.
Врешті решт, у нас є тільки теперішній момент, щоб жити.
Comments