Хитромудра штука - стрес

Стрес – хитра, іноді дуже корисна штука. Коли ми стикаємося з викликами, наш організм, саме через hell, який він переживає, раптом мобілізує всі свої ресурси, щоб впоратися з халепою.

І ось ця мобілізація дає нам додаткову енергію, покращує концентрацію і раптом може виявитися тим самим двигуном, що запустить досі сплячі процеси в нашому несвідомому, вижене нас із зручної колиски і жбурне в океан пригод.

І найцікавіше в цьому те, що все це буде так чи інакше працювати на досягання в житті саме того, що нам потрібно на даний момент.

Залишається лише зрозуміти, як, перебуваючи у стресі, спромогтися помітити і скористатися тими ресурсами, які він нам може дати.

Чули про дистрес? Ну, 100% чули.

А про еустрес? 

Це так званий позитивний стрес. Термін ввів в існування Ганс Сельє, канадський ендокринолог. Він цікавився тим, як його пацієнти реагують на стрес і які симптоми в них при цьому виникають. З’ясував, що подекуди симптомі схожі, і виробив цілу концепцію загального адаптаційного синдрому, що описує стадії, через які проходить організм, реагуючи на стрес.

Саме його дослідження сприяли сучасному розумінню стресу та його наслідків для організму та психіки.

Так от, еустрес – це корисний, мотивуючий, навіть подекуди надихаючий стрес. Він стимулює нашу діяльність і призводить до більшої адаптивності, розвитку та набуттю нових навичок.

Іспити, спортивні змагання, інтелектуальні квізи, трансформаційні ігри, групові обговорення, виступи перед великою аудиторією…

Я от наразі готуюсь до іспиту, і прям драйвово, мозок аж кипить, ідеї посипалися, натхнення!

Насправді, в невеличкий дозах будь-який стрес запускає в нас потужні процеси.

По-перше, активуються наші приховані ресурси. Так би мовити, налітає на них, сонних, ЩОСЬ, із брандспойтом, і холодним душем їх і так, і ось так! Раз – і ми вже нашорошені, у стані бойової готовності, наші енергія і концентрація вже максимально мобілізовані.

Якщо один і той самий стресовий чинник трапляється час від часу, і ми хоч раз упоралися з ним продуктивно, то ми реагуємо на нього із стійкістю, залишаючись більш стабільними порівняно з тими, для кого цей стрес стається вперше. А отже, можемо надати допомогу.

Продуктивне подолання стресової ситуації розвиває у нас самоконтроль і впевненість у собі. «Я ніколи не думала, що я така сильна», - лунало мені декілька разів від жінок, які поїхали самі від чоловіків із початком повномасштабного вторгнення, - «Я почуваюся так, ніби можу гори звернути».

В тих дівчат не було вибору, і стрес був неабиякої сили, але він вивільнив з них сили, про які вони і не підозрювали.

І нарешті, як це не парадоксально, стрес мотивує нас навчатися новому, шукати нестандартні, творчі рішення, що однозначно сприяє нашому професійному і особистісному зростанню.

P.S. Звичайно, це все про помірний і епізодичний, а не про хронічний стрес.

Ту тему ми піднімемо трохи згодом.